Хотілося б одразу зазначити, що думки та спостереження викладені мною в цій статті не є єдино вірними і єдино справедливими. Зовсім ні. Це скоріше намагання продовжити дискусію яка триває вже більш ніж півстоліття – що насправді за явище естрадний спів, тобто, чи мають право на життя інші методики навчання для співака, окрім як навчання класичного зразка. Впевнений що мають. Також абсолютно впевнений в тому, що класична вокальна освіта ще нікому, ніколи не заважала у своєму прагненні досягти досконалості в інших вокальних жанрах, інших напрямків та стилів.


Проте з появою нових технологій ( звукопідсилююча апаратура, мікрофон ) вокальний світ вибухнув небаченими емоціями. Одні – робили заяви про засилля безголосих співаків, котрі тільки і здатні, що демонструвати деяку артистичну майстерність, у всьому іншому покладаючись звукопідсилюючу техніку. Інші обожнювали нові технології, дозволяючи собі думати про те, що тепер , в Зв”язку із такими можливостями апаратури співати на сцені зуміє кожен бажаючий. Можливо, в якійсь мірі воно так і є…

Але не зовсім. Блискучі технічні досягнення завжди дозволяли рухатись цивілізації вперед. Все це має місце у будь-яких галузях життєдіяльності людини. Так є і в мистецтві. З розвитком нових сучасних технологій виникають найрізноманітніші напрямки, невідомі до цього часу широкому загалу.

Наприклад – мистецтво фотографії. Наскільки збільшився діапазон можливостей у фотохудожників за рахунок новітніх цифрових технологій! А що до театру. Актори отримали можливість донести до слухача кожне слово сказане навіть пошепки. І це все завдяки спеціальній звукопідсилюючій апаратурі, надчутливим мікрофонам, без яких, сьогодні, сучасний театр вже не може існувати.

Слід також відзначити стрімке і якісне зростання світлового обладнання. На сцені з’явились принципово нові освітлюючи прилади, що дало можливість більш яскраво презентувати будь-яку театральну постанову чи концерт. І , безумовно, стрімкий розвиток сучасної, спеціалізованої техніки, беззаперечно, створило певний вибух у вокальному музичному світі, розділивши співаків на академічних і всіх інших…

І все це за пів-століття! На мій погляд, саме всі ці ІНШІ і є новий пласт сучасної вокальної культури. Не вищий і не нижчий – інший. Я навіть можу припустити, що ми є свідками народження нової епох в розвитку сучасного вокального мистецтва. І різноманітні технічні засоби, певним чином, доповнюють і допомагають у створенні не тільки нової вокально-динамічної, а і художньо-драматургічної концепції будь-якого твору. Зазначте – як змінились тембральні фарби у співаків, виступаючих на естраді .

Так і динаміка. Від проспіваного ледь чутно, майже пошепки, до відвертого крику. Все це є частина нашої сучасної вокальної культури. Величезний пласт, який має назву шоу бізнес. тобто, будь-яке дійство що відтворюють на сцені артисти ( співаки, актори Чи артисти оригінального жанру ) , при задіяні певних фінансових схем, підпадає під цю класифікацію.

Мушу зазначити, що у світовій культурі, в цілому, немає диференціації на краще і гірше. Більш достойне та актуальне і менш. За рахунок високої культури суспільства. в цілому, у цивілізованому світі існує поряд з академічною –естрадна манера виконання.

Поп-співаки та рок-виконавці користуються найрізноманітнішими вокальними прийомами що до відтворення звуку. На цьому тлі дуже важливим і необхідним, мені вважається,створення осередків високопрофесійних фахівців у вищих освітніх закладах, які мають вже певний досвід і знання для того щоб процес навчання студентів, які прагнуть стати співаками, артистами, був якомога ефективнішим.

Але, тим не менш, поговоримо про естраду , або шоу-бізнес ( як кому подобається ). Головне, що перше “ кидається у очі “ – неймовірна кількість різнобарвних тембральних відтінків у сучасних співаків. Під час своєї викладацької практики я неодноразово ставив перед собою питання – а чи є сенс перебудовувати природній тембр молодого співака, “ підганяти” його під стандартну, будь яку вже відому нам манеру виконання, в тому числі і академічну. Впевнений що ні.

Але також абсолютно впевнений у тому, що можна навчити виконавця будь-якому вокальному прийому, будь-якій манері і правильному диханні. Але все це можливо лише у одному випадку – коли у людини є певні природні здібності. До певної міри це стосується чистоти інтонації.

Чистоти відтворення саме того тону, тієї ноти, якій необхідно звучати так як треба і ніяк інакше. Проте багаторічний досвід співпраці з видатними артистами саме цього сегменту мистецтва доводить. що найважливіше значення має особистість співака, його досвід, його, так звана, харизматичність, вміння працювати з публікою, вміння донести створений образ зі сцени до кожного глядача , що знаходиться в концертній залі, або за екраном телевізора. І кожен з них мав свій, притаманний лише йому одному тембр голосу, і, за звичай, свою манеру виконання.

Ось така особлива професія, В якій “ навчені” співаки, буває, лишаються позаду популярності, так і не спромігшись завоювати прихильність публіки. І що найбільш цікаве, це те, що не можна порівнювати, скажімо, співачку Валерію зі солістом гурту “Муммій троль”.

Хоча перша—безумовно, професійна співачка з академічною освітою, а другий – просто співак “ з вулиці”, який немає нічого спільного з мистецтвом співу… Але такі вже закони шоу…На цій ниві буває і так, що дешевий, примітивний, навіть шокуючий епатаж, дозволяє домогтися чималого успіху.

Але все це стосується загального враження від артиста, а не його професійного володіння голосом. Тим більш складним та відповідальним є завдання для викладачів сучасного естрадного співу, що до селекції , на першому щабелі навчання молодого співака. Вочевидь, міра талану мусить бути вагомою. З величезної кількості співаючих юнаків та дівчат завдання викладача полягає у тому, щоб віднайти саме тих, хто, дійсно, крім талану, має ще й величезне бажання навчатися, для того щоб в майбутньому стати справжнім професіоналом.

Сучасна педагогіка має змогу, використовуючи всі можливості методології, не тільки віднайти, але й допомогти у повній мірі співакам початківцям розкрити свої здібності, протягом навчального процесу в спеціальних учбових закладах. Досвідчений викладач, за достатньо невеликий проміжок часу, має змогу внести корегуючи дії в позиціонуванні студента вже як співака ( особливе дихання, звукоутворення, атака звуку. корегування тембру.

Чому я саме наголошую на необхідності здобуття співаками певних знань і навичок, —тому що у подальшому творчому житті , освічена у своїй майбутній професії людина , досягає бажаного результату значно швидше. І останнє зауваження, яке б мені хотілось зазначити.

У декого з поважної публіки може скластися враження, що шлях співака до великого успіху – легка прогулянка з безліччю приємних подій. Запевняю вас що це не так. У сучасному музичному світі, окрім спеціальної освіти, ще існує величезна кількість чинників ( Музика, поезія. продюсування, аранжування, робота с студії звукозапису, стилісти ), без яких становлення співака просто неможливе.

Але все ж найголовніше – це цілеспрямованість, наполегливість, і величезне бажання співака стати артистом. Артистом з великої літери…!

Засл. арт. України, композитор
О. Тищенко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *